Оренда житла нерідко завершується конфліктами щодо застави, яку власники не завжди погоджуються повертати. В Україні сформувалася поширена практика, за якої при наймі нерухомості береться застава, зазвичай у розмірі одного місячного платежу. Сума виступає гарантією на випадок пошкодження майна або інших порушень, проте її утримання часто стає причиною судових спорів, що є актуальним і для мешканців Шептицького.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), зокрема статтями 759–786. Відповідно до статті 759, договір передбачає передачу майна у користування за плату на певний строк, а стаття 629 встановлює обов’язковість виконання договору сторонами. Саме цей документ визначає порядок користування, підстави для повернення майна та умови остаточних розрахунків.
Після завершення строку оренди житло має бути повернуто власнику. Згідно зі статтею 785 ЦК України, майно повертається у стані, в якому воно було отримане, з урахуванням нормального зносу, якщо інше не передбачено договором. На практиці передача майна оформлюється актом приймання-передачі. Якщо орендар виконав усі умови, не має боргів і повернув житло в належному стані, власник повинен повернути заставу (стаття 571 ЦК України). Припинення оренди не означає, що застава автоматично залишається у власника.
Позиція судів у спорах про оренду
Аналіз судової практики демонструє, як саме вирішуються подібні конфлікти:
▪️ Справа Закарпатського апеляційного суду № 303/8395/23: 1 квітня 2023 року було укладено договір оренди будинку із заставою 1300 доларів США. Наприкінці липня 2023 року виник конфлікт щодо користування та виселення, що зафіксовано рапортом поліції. Орендодавець намагався утримати частину застави через нібито завдані збитки, але не надав доказів. Суд стягнув на користь орендаря суму застави за вирахуванням підтвердженого боргу за комунальні послуги (всього 48 323 грн 54 коп).
▪️ Справа Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 336/2242/25: Договір уклали 9 квітня 2024 року на квартиру №34 з платою 8 000 грн та заставою 10 000 грн. Орендарка достроково з’їхала, не повернувши ключі та не сплативши за жовтень і листопад 2024 року. Власниця вимагала відшкодування збитків на ремонт та моральної шкоди. Суд задовольнив позов лише частково: стягнув 16 000 грн заборгованості за 2 місяці та 1 211,20 грн судового збору, оскільки збитки на ремонт та комунальні борги не були підтверджені належними доказами.
Що необхідно довести в суді
Відповідно до законодавства та сформованої судової практики, власник житла повинен документально довести наявність законних підстав для утримання застави. Самих лише тверджень про пошкодження майна (наприклад, подряпини) чи необхідність проведення ремонту в суді недостатньо.
Для захисту прав важливе значення мають:
▪️ офіційний договір оренди;
▪️ акт приймання-передачі житла із детальним описом стану;
▪️ фотофіксація стану майна на момент заселення та виселення;
▪️ чеки, рахунки та інші документи, які підтверджують реальні витрати або заборгованість.
Водночас орендар зобов’язаний належно виконувати умови договору. Несплата орендної плати, комунальних послуг або дострокове припинення договору всупереч узгодженим умовам може стати законною підставою для повного або часткового утримання застави власником.
Стежте за головними подіями міста в нашому новинному розділі.